- попідтикуваний
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до попідтикати. || попідти́кувано, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм. Який підтикався (про багатьох).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
попідтикуваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови